Пальцi до свiтла
Неначе ті квіти,
Схились від вітру,
Як маленькі діти.
І промінь надії ,
Із темряви сяє,
Малює Діану,
І мрію плекає.
У морі, як хворі!
На суші, як душі,
Ми час зупинили,
І стали байдужі.
Зірки, чи то зорі,
Близькі і безмежні ,
В очах чи то в полі,
Завжди протилежні.
Свидетельство о публикации №124092600276