Для Литош

Про зиму і осінь, про мамину грушу
Наталочка пише  чудові   вірші,
Де строки  хвилюють,  признатися мушу
І камінь неначе  спадає з душі.

Весела кульбабка, червона калина
Крокують до нас сторінками  книжок
Де міститься щедрого  літа данина -
Дбайливо нагорнутий  сіна стіжок,

Де в небі легесенькі хмари блукають,
Під ними у вирій летять журавлі…
Багато таких, хто у  цьому впізнають
Зворушливий  відголос рідній  землі,

Який  відчувається в кожному слові,
На радість  усій шанобливій  юрбі.
За щедрість   в любові  до рідної мови -
Від  щирого   серця  спасибі тобі!

А також за те, що не вперше вдається
Принади знайти у своєму селі…
І творчість  хай  знову  стежинкою  в’ється
З твоїми слідами на рідній землі.


Рецензии