Жар рябины. на украинском
Наче, полум;я жар - горобини горять,
Променисте, на диво, гаряче багаття…
Іще здалеку видно, до всіх, майорять,
Відганяють всі чари, знімають закляття!
Короткі дні, зміняються на тихі вечори,
Тумани у полях, неначе смуга пеленою…
Трава, колись зелена, замінила кольори,
Поблякли фарби, що цвіли колись стіною!
Немає й крапельки, так жданого дощу,
На небі, присмачені пилюкою хмари…
І я, в душі: волаю, навіть голосно кричу,
Одна розрада - горобини грона з жару!
А річка, відбиває від поверхні серебром,
Затиснута у тісних долах, як в лещатах…
Земля, вже пахне: ароматом та добром:
Якого, у надрах, нескінченно і багато!
Над сонними лугом, птахи нижуть висо-чінь,
Неначе рівні соти, нарізають кожна коло…
І наче чудо, блискавка зірвалась з синь,
За нею заспівали, крапельки дощу, чарів-не своє соло!
24 вересня 2024 року
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №124092402618
Кошёлкин
Алексей Кошелкин 04.10.2024 14:08 Заявить о нарушении
Вірші, вірші - усе заполонили вкрай,
Їм віддаю: свій хист, весь час і душу…
Короткий зміст, та тільки пам’ятай -
В них, сіль всієї правди, втиснуть мушу!
Виталий Косенко 06.10.2024 08:36 Заявить о нарушении