Вiрш, присвячений менi, був насправдi дивовижний
Вірш, присвячений мені,
Був насправді дивовижний –
В міру мудрий, в міру ніжний.
Мов почутий уві сні.
Мов шептали небеса
Кожну літеру і крапку.
Вірш такий приходить раптом,
І у тім його краса.
Кажеш, що не йдуть вірші.
Кажеш, втратила натхнення.
Вірш твій – вищий за будення.
Бог ще скаже: «Напиши»...
Свидетельство о публикации №124092401762