Про театр

Весь світ – Театр. А ми його актори…
Ця істина, повірте, не нова.
Сьогодні зустріч, де герої творів
Ось саме ці підтверджують слова.

Їх обрала і породнила сцена,
Всі різні, але ось я чому рад,
Що кожен з них прихильник Мельпомени,
Слуга її… Її покірний раб...

Поєднує їх Вірність і Терпіння,
Вони живуть, вони не грають роль.
Але сьогодні під оцім склепінням
Панує сам Театр, як Король.

Великий... І відомий, і маститий,
У славі, що могутність видає -
Та що Король, який не має свити?
Не сумнівайтесь, свита в нього є!

Де зрадити чи закохатись палко,
Вирішує письменницьке перо…
Ось Возний із Наталкою Полтавкой,
А поряд з ним закоханий Петро,

Де Царська наречена та княгиня…
Чи Гетьман, а чі сам Наполеон…
 Еней, а поряд грецькі три богині,
Аж ось Москаль як той Хамелеон…

Що Зевс – верховий Бог – усім відомо,
Без котрого неповний був набір,
Як головний Бог блискавки та грому,..
А ще п’яниця, деспот і бабій…

Могли ще довго ми вести розмову,
Та саме «Енеїді» завдяки
Прославив Котляревский рідну мову,
Цю нашу, солов’їну навіки!