Нічого тут не згадує тебе.
Ні листопад, ні китиці акацій,
Ніщо на помин душу не скубе,
Ні кави смак, ні порцеляна таці.
Давно зійшли наврочення сніги,
І стало явним, що тайком лежало,
І стали павутинням ланцюги,
І невгамовним залишилось жало.
Ніщо, ніщо не згадує тебе.
І не шукай заступництва у стацій.
Лиш згадуй сам про небо голубе
І білий сум запилених акацій.
Світлина: Bo Bartlett, "The Light Years"
The Light Years
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124092302123
Свидетельство о публикации №124092302123
Рецензии