я иду по дороге. я йду по дорозi

я иду по дороге, из валунов и канав,
по лужам, по льду, спотыкаясь, вставая,
не зная еще, когда я дойду,
и та ли дорога моя, иль другая?

я думаю что, еще может немного,
а может быть, ошибаюсь и мне не дойти,
до цели, до дома, до родного порога,
я сбился со счета, я так долго в пути.

мимо проходят, облака или тучи,
грозы, дожди, но выбора нет,
по дороге, в поиске, участи лучшей,
по интуиции, запаху, или на свет.

по голосу сердца, или же свыше,
через страхи, невзгоды, валуны и тревоги,
пока еще жив, я иду сам к себе,
поднимаясь, вставая, я иду по дороге.


я йду по дорозі, з валунів і канав,
в калюжах, спіткаясь, по кризі найгiршiй,
не знаючи ще, коли я дійду,
і чи та ця дорога, - моя, або інша?

я думаю, що, можливо, ще трохи,
чи, помиляюсь і взагалi не дійду,
до мети, до дому, до порога рідного,
я збився з рахунку, на цьому шляху.

повз знову проходять, хмаринки чи хмари,
грози, дощі, та не обрати вже, - ніт,
по дорозі, в пошуку, кращої долі,
за чуттю, на пахощі, або на світ.

за голосом серця, чи може згори,
через страхи, незгоди, валуни і тривоги,
поки я ще живий, я йду сам до себе,
спіткаючись й вставши, я йду по дорозі.