В глибинi людських почуттiв
Цiлий вирiй цiкавих думок,
Постає через призму снiв,
Все, що сховане на замок.
Тiнь приховує - те що спить,
Десь пiд мороком забуття,
Безлiч рiзних твоїх бажань,
Не прожитого ще життя.
На вiдмiну вiд нас - час,
Не знає нi втоми - нi сну!
Мов палач вiн кудись бiжить,
Забираючи нашу весну.
Неповторне лиш твоє Я,
Якщо звiсно воно в тебе є,
Ця реальність замiна буття ,
Збережи , збережи в нiй себе.
Свидетельство о публикации №124092105268