В1йна й Викраден1 московитами Укра1нськ1 Д1ти
- я до тебе мовлю
Уявляю твої відповіді
Сподіваюсь що почуємось знову.
Ти мій вітер я твоє поле
Гуляємо у космосі двоє
Компанії наші багатомовні
Літературну обираєм
Зорі.
На папері мешкає наше життя
Лине в повітрі вирій майбуття
Не зустрінуться ніколи
Наші думки
На листі малюю голоси
Ніжно-радикальні
Череберишні й звабні
Війна нас лишає обабіч бачень
В твоїх руках знання гарячі
Ніхто з нас не заплаче
Філософія
Націоналізм
Дві людини
Палко кохаючі солов'їну
Він вивчає
Вона з народження знає
Володіє й розширює
Дощ падає на їхні обличчя
В різних містах-Країнах
Голос Шевченка лунає в неї в скронях
Смакує їжу він з думками про неї.
Коли остання дитинка повернеться в Україну.
Тішитиметься в новій родині
Смуток відійде, печаль забуде,
Віднині щастя тільки буде.
Свидетельство о публикации №124092100298