Я народився у цей світ блаженним, блаженним,
Замість пелюшки одразу сповитим по шию у жаль.
Світ навалився на плечі нашестям страшенним.
А під ногами змія поміж ділом шипіла: "ужаль!".
Світ мій відкрився брудним і сумним, повоєнним.
Як я бажав цьому світу мелодій веселих пісень.
Мало я бачив навколо очей потаємних.
Хмари таких, для кого ти звичайно пригожа мішень.
Серце цей світ одягло без вагань непрощенним.
Бачите, замість хрестів повесні прапорці майорять.
Шлях від Голгофи до Паски такий нескінченний.
Тільки нема що навзаєм убивцю убивці прощать.
Я зрозумів, що цей світ, як і ти, незбагненний,
з першого подиху, до прохолоди останніх скліпінь.
І залишаю цей світ я тобі неспасенним.
Часу, даруйте, замало в неділю для цих воскресінь.
про блаженних
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124091904066
Свидетельство о публикации №124091904066
Рецензии