У першім від початку кондаку,
у заголовнім направному гласі,
Бог пісню лебедину склав таку,
щоб на землі завжди була на часі.
Зладнав цей світ із світла, як тропар,
в один вінок заплів зірки і квіти,
офірував кохання божий дар,
заповідав – хоч би там що – любити.
Під спів оцей з тих пір веде він нас,
а ти – мене, а я – тебе, допоки
в криниці не переведеться час,
не пересохнуть світлові затоки.
кондак перший
© Copyright: Ирина Юрчук, 2024
Свидетельство о публикации №124091805796
Свидетельство о публикации №124091805796
Рецензии
