ще пошуки форми
не відаю скільки мені ще відведено
не шукайте мене у мареві крайнощів
я у вічному пошуку золотої середини
шукаю вихід марно стукаю у зачинене
до донця вичерпуюсь і зн;ву ллюсь
із витоку тиші моєї в бездонні розчиненої
бо нею відтворююсь і відн;влююсь.
чумацькій шлях зі словесним несхибним
посохом
виморивши волів здобуваєш лиш сіль одну
затемна мені повертатися внутрішнім поштовхом
калатанням серцевим у кожну клітину грудну
пересичений скаже навіщо мені окаянна ця
зажура твоя й до кісток оголений щем
невпевнений отямиться і розглянеться
знесилений пригубить і прошепоче ще
в душі до ранкового променю горлиця горнеться
і ластівка серця будує
веселчін міст
мов кулю повітряну я надимаю форму цю
а золота середина хай відзеркалить зміст
Свидетельство о публикации №124091805745