Стар сть-не рад сть

Не втиг моргнути-вже життя прожите
і ти мені хоч вір,а хоч не вір,
вночі дерева гнув сердитий вітер
рядки вірша лягають на папір.

Через війну вночі погано спиться
по моїй вулиці проїхала газель,
вірша пишу,це краще,ніж синиця,
безсоння-наче в небі журавель.

Перед очима все,як на долоні,
роки дитинства,юність золота,
лиш сивина нагадує на скронях,
що старість у віконце загляда.

Свої сліди щороку замітала,
та молодості швидко линув час,
так несподівано у гості завітала,
пишу про старість,що прийшла до нас.

І якби нам з тобою не хотілось
у подорож далеку вирушать,
але вже відчуває старість тіло,
хоч молода здається ще душа..

Згадалися дитинство,батько,мати,
колись про старість думав,що фігня,
хоч є в своїм житті про що згадати
та грізна старість тисне нас щодня.

Дай,Боже,нам до старості дожити,
онуків,правнуків потримати в руках,
а про батьків,щоб піклувались наші діти,
бо наша старість полягає у роках.

15.09.2024
О.Чубенко - Карпусь.