Я боюсь, що ці двоє ніколи не житимуть вдвох.
Я люблю їх обох, але їхня любов не відбулась.
Я єднав їх віршами, що нашепотів мені бог.
Але жодного вірша мого вони вдвох не відчули.
А вони молоді так, як я був колись молодим.
І у них є для щастя і врода, і молодість щира.
Я – для неї близький. І для нього я є – теж близьким.
Та поети – не боги, безсильна, на жаль, їхня ліра.
Я занурююсь віршами в несправедливість життя,
хоч не зможуть з'єднати людей навіть кращії рими...
Оминає любов моїх друзів буденним буттям,
та страждання за друзів залишу – у віршах – моїми...
Я боюсь, що цi двоe нiколи не житимуть вдвох
© Copyright: Миклош Форма, 2024
Свидетельство о публикации №124091802713
Свидетельство о публикации №124091802713
Рецензии
Рада читать ! Нравится!
Вдохновения!
Здравствуй, Миклош!
Нина Уральская 18.09.2024 16:37 • Заявить о нарушении
Вдохновения!
Здравствуй, Миклош!
Нина Уральская 18.09.2024 16:37 • Заявить о нарушении