Я повертаюся в країну, що воює.
Зловтішна доля, невибаглива, як мрець,
моїми кроками розсудливо керує,
щоб я дійшов до перемоги, хай їй грець!..
Вона шука в мені давнішні прорахунки
і підгодовує надією на те,
що ця набридлива держава в застосунку
все ж переляє із порожнього в пусте
своє скривавлене в шахрайстві самолюбство…
Там, нагорі, усі здуріли від грошей
і пропонують нам безглузде самогубство
як варіант поведінкового кліше.
А я не хочу. В мене совість - не нехлюя.
І щиро вдячний закордонним постолам,
я повертаюся в країну, що воює,
немов рятуючий замерзлих криголам…
Шлях крiзь
© Copyright: Александр Ноцкий, 2024
Свидетельство о публикации №124091704714
Свидетельство о публикации №124091704714
Рецензии