І знову у танго
Кружляє осіння листва,
Шепоче: “Як гарно,
Що осінь нарешті прийшла!”
В солодкім полоні,
Немов у магічному сні,
Стоять у поклоні
Берези і навіть дуби.
Та вітер холодний
Жорстоко ламає гілки,
А дощ монотонний
Нагадує довгі стібки.
Втрачаючи шати,
Природа втрачає красу,
Та осінь, як мати,
Дбайливо вкриває траву.
По сині колишній
Струмує невтішна сльоза…
Хвилини ідилій
Забрала нестерпна сльота…
А листя танцює,
На дощ не зважає і сум
І землю гаптує
У брані вигадливих дум…
I знову у танго
© Copyright: Галина Чехута, 2024
Свидетельство о публикации №124091701295
Свидетельство о публикации №124091701295
Рецензии