Як тільки приємно прокинутись ранком
І побачити усміхнені обличчя рідні.
То зразу ж стає так легко мені
І вмить відходить журба з душі.
І так хочеться щоб це ніде не дівалось,
Щоб завжди бачити усміхнені обличчя.
Щоб очі близьких світилися від щастя,
Щоб ніхто з них не зазнав ненастя.
Але нажаль в житті не буває так
Якби це нам хотілося бачити.
Нм тільки потрібно знайти таких слів,
Щоб жити так як нам Бог велів.
Та нам потрібно дуже постаратись,
Щоб не втрачати гідність людини.
І коли ми відчуєм відповідальність,
Можливо аж тоді і будуть зміни.
15.09.2024
Як тильки приемно прокинутись ранком
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2024
Свидетельство о публикации №124091602685
Свидетельство о публикации №124091602685
Рецензии