Осiнь в лiта вкрала спеку. Казочка для дальтоникiв

Осінь в літа вкрала спеку,
Та зховала під смереку.
Най тут трішки полежить,
Поки я натчу блакить.

Літо бабине прийшло,
Спека втілилась в тепло,
Намастила натюрморт,
І чкурнула
на
к
у
р
о
р
т
.

Осінь втямила пропажу,
Та най скаржитись пейзажу!
Сипе розпач, ллє дощі,
Аж фсі стрибнули в плащі.

А природа: - Не журися!
Краще фся причепурися!
Спеку завидки візьмуть,
І до тебе миттю - в путь.

Осінь фарби сипе щиро,
Але прикро - дуже сиро.
Спека шле їй телеграму:
- Зачиняй негайно браму!

Бо зима вже пнецця в двері,
Завива сиві кучері,
От як з ґанку геть піде,
Стрінеш мене
де-не-де!

Козак=GrafBorisfen=/Бермуди/


Рецензии