про дюни танго та волошку
і радєйка не каже відкіль.
А у "дашки" відірвані сошки,
і повзуть бузувіри зусіль.
А калинові грона - червоні,
і ти любиш мене недарма.
Ще є сотня в "улітці" патронів,
а у серці ще кулі нема.
Ненарошно приліг, ненарошно,
на посічене градом гілля,
а навколо - волошки, волошки...,
і зозуля кує навмання.
Ще зарано, зарано, зарано
до пробачення і до загуд.
Я ще сяду за фортепіано,
і зіграю шопенів етюд.
Ми вернемось удвох до Паланги,
де бурштинова сіль на губах.
І на дюні станцємо танго.
хто на милиці, хто на ногах.
Світлина: Мікалоюс Чюрленіс.
Свидетельство о публикации №124091506480