Я повернувся у рідний свій край
І побачив знайому долину
Де білим цвітом калина цвіла
Там зустрів я чарівну дівчину.
Її очі голубі, мов небо
А брови такі чорні, як смола
І та дівчина синьоока
Навіки моє серце забрала.
Мене її краса приворожила
Немов причарувала мене вона
І хоча багато років вже минуло
Та найгарніша вона одна.
На жаль нас доля розлучила
Не бачив я її багато літ
Та все ж не можу її забути
І як згадаю, так серденько й болить.
Дай Боже їй щасливу долю
Щоб час не вплинув на її красу
Ти знай, тебе я пам’ятаю й досі
І згадку цю у серці я ношу.
Можливо ми зустрінемось з тобою
Можливо доля і всміхнеться нам
Можливо Бог нам допоможе
І ніколи більше не розлучить нас.
13/09/2024
Я повернувся у ридний свий край
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2024
Свидетельство о публикации №124091503848
Свидетельство о публикации №124091503848
Рецензии