Иван Франко. Что ль, олово течёт в моих тяжёлых жи
Так сонно, медленно, тоскливо вместо крови?
Движенье ль мозга чья рука остановила
И мыслей быстрый ток загородила
Мне, искру потушив ума и острословья?
Так тяжко, медленно минут, часов и дней
Ползут бесцветные, безрадостные ста́да!
И дух мой в теле, кажется, сомлел,
Как в море том пловец отважный ослабел,
И тянет к дну его ленивых волн громада.
14 марта 1880
Чи олово важке пливе у моїх жилах
Так сонно, звільна, зимно замість крови?
Чи мізку рух чия рука спинила
І бистрий потік мислей загатила,
Вгасила іскру дотепу й розмови?
Так важко, звільна хвиль, годин і днів
Повзуть безбарвні, непроглядні стада!
І дух у тілі, бачиться, зомлів,
Мов в купелі пливак відважний ослабів
І тисне к дну його лінивих хвиль громада.
14 марта 1880
Свидетельство о публикации №124091502318