Ми повернули на дорогу осені,
Де шепоче вітру суха трава.
Сніп зібрав колоски втомлені,
Сиву перуку знімає Земля.
Втоплена сірими днями,
Навіть сонця вічко не видно.
Осінь свої відчинила брами,
Та плями жовті розкидає хибно.
Тиша дихає на повні груди.
Час роздумів та споглядань.
Дощі малюватимуть етюди -
На день народження усіх бажань.
Сценарій майже той самий:
Підмете листя мокрий асфальт.
Коли буде завгодно осені-дамі,
Тоді вона закриє гештальт.
В осені є харизма та чари:
У тихому шепоті ніжних дощів -
Вона буде писати мемуари,
Сторінки прожитих нами днів.
Повернули на дорогу осенi
© Copyright: Анна Христова 1, 2024
Свидетельство о публикации №124091304568
Свидетельство о публикации №124091304568
Рецензии