Що я без тебе? - Метушня
в очах розхристаного світу…
Не знаю, де себе подіти,
бо все навколо зло й дурня…
Пустий, як прадідівський жбан,
і геть нікому не потрібен…
А ти покликала, і ніби
я вже не варвар, а титан…
І руки просять світлих мрій…
І доля штрикає недолю…
І вже немає в серці болю
від спокою, що рветься в бій…
І всесвіт вже не просить мито…
І зорі гріє кошеня…
бо я без тебе - метушня
в очах розхристаного світу…
Дяка
© Copyright: Александр Ноцкий, 2024
Свидетельство о публикации №124091201609
Свидетельство о публикации №124091201609
Рецензии
