Світанком кожним ти дивуй та радуй
І спокою, життя, не обіцяй.
Моє натхнення, мов душі – відраду
Як подарунок Господа вітай
Не відаючи – в сумі чи радіти -
Пророчо чую голосом – пиши,
Щоб полум’я із іскри розпалити
Роздмухуючи фібрами душі.
Я прийнятих обітниць не порушу,
З малих років я і по сивину
Свою для друзів розкриваю душу
На саму потаємну глибину…
Хай не запам’ятаюсь я нащадкам
Строками рукотворного вірша,
А голос не залишиться на згадку -
Та саме так звучить моя душа .
Моя Душа
© Copyright: Анатолий Тарасовский, 2024
Свидетельство о публикации №124091106881
Свидетельство о публикации №124091106881
Рецензии