Свiтлоокий Ангелик
Ангелику мій світлоокий!
Жалобиш серце ти здаля -
Твій образ не замулять роки.
Не знала суду від людей,
Ні в чому не шукала зиску,
Викохувала двох дітей,
Вночі гойдаючи колиску.
Спинився твій життєвий біг...
О, як ти, нене, все встигала? -
Так зрідка чули ми твій сміх,
Бо дуже тяжко працювала.
Без чоловіка поготів
Було тобі сутужно, ненько ,-
І шила із старих платтів
Мені ти суконьки гарненькі.
Коли зарплати мінімальні,
Яка вже мова про добробут?-
Твої серветочки крохмальні
Наш бідний прикрашали побут.
Віддячить Бог тобі сповна
(Бо я - не вміла цінувати)!
Ти спромоглася - скрізь одна! -
І вивчити, й прогодувати.
О, пухом хай тобі земля,
Бо вивела у світ широкий,
Рідненька матінко моя,
Ангелику мій світлоокий!
роки життя 9 серпня 1922 р. - 11 грудня 2004 р.
із збірки "Дивний сонях" - 2005 рік, Київ
Свидетельство о публикации №124091001048
Вони народила чудову і талановиту дочку!
Соловей Заочник 10.09.2024 09:46 Заявить о нарушении
Маргарита Метелецкая 10.09.2024 16:28 Заявить о нарушении