А час, на жаль, біду не залікує,
Не залікує рану на груді…
Ти обійми мене, бо це рятує.
Зірвусь у прірву я на самоті...
Пустий мій погляд, мертве моє серце…
Холодний вітер душу обійма!
Моя сім;я, моя міцна фортеця.
Загинула від руського ката!
Спіткало лихо, його ми не чекали.
Раділи діти, крихітки мої.
А зараз на могилі янгол плаче,
Я на колінах, я на самоті...
Ти обійми мене міцніше, мамо.
Як жити далі? Рідна, підкажи...
Я не живу... Моя кривава рана
Не залікує серце... Хоч кудись біжи...
PS присвячено сім;ї Базилевіч… вічна пам;ть; діточкам та матусі;
Бiль
© Copyright: Кударенко Елена, 2024
Свидетельство о публикации №124090704976
Свидетельство о публикации №124090704976
Рецензии