Червона квiтка Пер. Риммы Батищевой

       
"Як їхав купець у дальні краї,
  питав він у молодшої доньки,
  якого сувеніра їй привезти.
  Ну навіщо, батьку, навіщо мені
  щось привозити? Мені тепер це заморське вбрання,
  як мерцю - клубний піджак,
  мені тепер ці коштовні аксесуари,
  як курці стодоларова купюра.
 знаєш що, привези мені червону квітку,
 буду, як дурна, ходити з цією квіткою,
 тягатися з нею, наче з писаною торбою,"
           Євгенія Чуприна

Червона квітка в мене є -
Нема лиш писаної торби...
Свяченої водички сьорбну
На уздоровлення своє.

Спрошу в Небесного Отця,
Чи "Чудисько" іще чекає
Отам. За синім Небокраєм,
Незрозуміле ще з лиця?

І я роздумую отак,
Що, може, Принц десь там чекає? -
Туга дарма серденько крає -
Крушить серця вона мастак!

Тож , краще, ревно помолюсь -
Про Істину повість Татусь!?

                Перевод - Риммы Батищевой

"Как ехал купец в дальние края,
спрашивал он у младшей дочери,
какой сувенир ей привезти.
Ну зачем, отец, зачем мне
что-нибудь привозить? Мне теперь это заморское платье,
как мертвецу - клубный пиджак,
мне теперь эти драгоценные аксессуары,
как курице стодолларовая купюра.
знаешь что, привези мне красный цветок,
буду, как дура, ходить с этим цветком,
таскаться с ним, как с писаной торбой,"
      Евгения Чуприна

Есть милый аленький цветок –
Нет только торбы писаной…
Себе для силы жизненной
Святой воды возьму глоток.

Спрошу Небесного Отца,
Меня ли Чудо ожидает
За тем, за синим небокраем?
Мне ль не узнать Его лица?

Порою размышляю так:
Там, где-то, ждёт мой Принц, быть может?
Тоска моё сердечко гложет –
Крушить сердца она мастак.

Ах, лучше рьяно помолюсь –
Мне молвит Истину Иисус!?


на фото - троянда в обійсті у дітей, 5 вересня 2024 р.