Воно ніколи, не залишить у спокої,
відчуття та бажання, ще чути ніч,
для когось там морок і дихання страху,
а я бачу як зайве, геть йде потойбіч.
i я знову у гостях. чи завітали менi?
Якщо тільки збагну, де ж я, насправді.
все іще вдома, чи вже, знов удома?
І де він, мій дім? я знаю чи ні?
Коли вибір великий шляхів і доріг,
так легко сплутати і розгубитись,
але, може, ілюзія це лиш, ймовірно,
Це властиво людині, так помилитись.
Та я так сподіваюсь, знайти ще ту відповідь,
як зникне мій розум, за до смерті самої.
до наступної ночі, коли все повернеться,
Воно ніколи, не залишить в спокої.
http://stihi.ru/2024/09/05/2080
Воно не залишить
© Copyright: Слава Мостовой, 2024
Свидетельство о публикации №124090502090
Свидетельство о публикации №124090502090
Рецензии