Життя-найб льша наша ц нн сть
хмариночки такі бездонно-сині,
а зорі,що так сяють в небесах
ключі птахів високі журавлині.
Воно щодня у нашому житті,
таке складне і часом не цікаве,
бо подих у його серцебитті,
життя народить радісно-лукавим.
Мов брила,чи споруди моноліт,
хоч є у ньому і любов і ласка
миттєве,мов до космосу політ,
життя так схоже на зимову казку.
Мов хрестиком по рушнику шиття,
ми розійшлися по його дорогах,
хоч мабуть так влаштоване життя,
де радощі чекають і тривоги.
За найніжніші щирі почуття
насамперед,подякую я Богу,
ще дякую всім мамам за життя,
що нам у світ дали життя дорогу.
Його прожити-це не поле перейти,
бо на віку,як на колгоспній ниві,
життя потрібно завжди берегти,
а вам бажаю,-щоб були щасливі.
4.09.24
О.Чубенко-Карпусь
Свидетельство о публикации №124090404752