Два обличчя...

    **. **. **.

Двоє  облич ніби пані
все  має!
Цим нас дивує і навіть вражає.

То, як дівча, тиха,
ніжна й барвиста:
З сонця - віночок, 
з калини -  намисто!

З вітром собі безтурботно  танцює,
Золотом листя так легко малює !

То вже, як жінка з важкою ходою -
Старість на плечах несе
 із собою.

Смутком у сірі тумани сповита,
Часто сльозами
 холодними вмита...

Та - неповторна, сумна
й загадкова!
Осінь - буденна і
Осінь - святкова !..
**. **. **.

Людмила К. - В.
( Фото Нет)
4.9.24.


Рецензии