Покохай
И добрый хлеб, что в печь для нас садится,
И женщина, которою дано, сперва измучившись, нам насладиться"
Николай . Гумилев
Ти воду - претворив колись в вино,
Зціляв недужих та ходив по водах.
Але було - аж дуже це давно -
Лишилося казками у народах...
Ти - церкву заснував в три дні свою -
Тепер її лиш . Дух святий тримає.
І, як з ворожим духом не воюй,
Та церква й істин божих не сприймає?!
Ти гнаний, мій коханий, звідусіль,
Хоча за людство - на. Хресті розп'явся!?
Зневаживши, не розуміють, сіль,
Наш світ навколо геть вже зіпсувався?!
Господь! Ти - грішну жінку покохай? -
Вона для заспокоєння згодиться,
Як добрий хліб, що родиться нехай
І в теплу піч для кожного садиться!
Свидетельство о публикации №124090205445
Маргарита Метелецкая 03.09.2024 11:52 Заявить о нарушении