я віддаю свою сутність назад,
де народилось усе, та вмирає,
де сад едему, та чистилища ад,
де кінець всіх шляхів, де життя виникає.
я розчиняюся, знову і знову,
повертаюсь, гублюся, відновлююсь, каюсь,
щоб знов повертатись, і знову втрачати,
й прагнуть збагнути, чому намагаюсь.
де світобудови єдиний закон,
не було там свідомості, і немає там вад.
я знову і знову розчиняюсь уклінно,
я віддаю свою сутність назад.
http://stihi.ru/2024/09/02/5386
я вiддаю свою сутнiсть назад
© Copyright: Слава Мостовой, 2024
Свидетельство о публикации №124090205396
Свидетельство о публикации №124090205396
Рецензии