І світло місячного сяйва
Залило земні простори
Очистило землю та гори,
І наповнивши свідомість земну.
Вщухала денна активність,
Та прокинулася душа до польоту
І серце забилося сильніше,
Та неначе відчувши щось.
Небесною прохолодою наповнивши,
Просочивши її тишею,
І серця розкриваючи назустріч,
Розчиняючи печаль собою.
Свiтло мiсячного сяйва
© Copyright: Наталия Кравчук 4, 2024
Свидетельство о публикации №124090203469
Свидетельство о публикации №124090203469
Рецензии