Ностальг я
той,хто вірші такі про Білозір'я пише,
по фото здогадались- це дідусь,
що Білозір'ям і живе і дише.
В дитинстві жив заозером в селі,
навчався потім в школі на холоші,
дарма,хоч ми тоді були малі,
зате літа були у нас тоді хороші.
Є,що згадати і палку любов,
і юності часів події драми,
що не повернуться до нас вже більше знов,
так,як не буде вже ні тата,ані мами.
Вже не повернуться назад наші літа,
так хочеться у юність дременути,
що вже опали,наче осінь золота
і котрих вже назад не повернути.
Я за селом своїм сумую,як завжди,
за сонцем,що над лісом у зеніті,
знов хочеться вернутися туди,
куди мене так тягне,мов магнітом.
1 вересня 2024
О.Чубенко -Карпусь.
Свидетельство о публикации №124090202411