див багато в цьому св т

див багато в цьому світі:
варто двері розчинить!
підійдіть поближче, діти:
я вам дещо розповім!

жили тут двоє--гаряча кров
необережно грали в любов
щось їх слідів вже ніяк не знайти:
певне, з живими в них різні шляхи

дехто камінням впав з висоти
певне, на крилах мрій він летів
з даху стрибаючи, міг він не знати--
як то є важко: навчитись літати!

щодня тихіша моя непевна хода
а тіло як клітка, де птахом бьєтся душа
бачу, як іде назустріч
найбіліший з косарів!
всі ми гості в цьому світі, друже..
ПОРА ДОМІВ!

діти принишкли з моєї пісні
дядю, ти певне мудріший за всіх
ми не хотімо нічого згубити
дядьку, то ж швидче навчи нас, як жити!

діти обпали мене, почали питати..
ах, якщо б міг я хоч щось їм сказати!

ПОРА ДОМІВ!


"Пикник", Много дивного на свете

Много дивного на свете,
Стоит дверь лишь распахнуть;
Подойдите ближе, дети:
Я вам что-то расскажу:

Жили тут двое - горячая кровь,
Неосторожно играли в любовь.
Что-то следов их никак не найти
Видно с живыми им не по пути.

Вдруг кто-то камнем упал с высоты,
Видно летел он на крыльях мечты.
Прыгая с крыши мог он не знать,
Как нелегко научиться летать.

С каждым днем тише нетвердый мой шаг,
А тело, как клетка, где птицей бьется душа.
Вижу, как идет навстречу кто-то в белом и с косой;
Все мы гости в этом мире, пора домой!

Дети притихли от песни моей:
"Дядя, наверное всех ты умней!
Мы не хотим ничего упустить,
Дядя, скорей, научи же нас жить!

Дети набросились, стали пытать:
Ох, если б мог я хоть что-то сказать!

Пора домой!