Коли ми чуємо це слово,
То уявляємо щось епічне,
Доленосне,
Велику жертву
Заради
Великої ідеї.
Та є ще дещо,
Непомітне більшості,
Ба більше – нікому.
Людина прокидається вранці,
Дивиться на напівпорожню пляшку,
Відставляє її убік,
Голиться перед дзеркалом,
Помічає в оці зрадницьку сльозу,
Кидає в обличчя холодну воду.
Людина, що втратила кохання,
Дім, сенс буття,
Втратила себе,
Одягається та виходить надвір.
Вона йде до інших, бо знає,
Що потрібна їм, хоча, може,
Вже не потрібна собі.
І все це
Я також
Називаю
Подвигом.
Подвиг
© Copyright: Аль Батрос, 2024
Свидетельство о публикации №124083004330
Свидетельство о публикации №124083004330
Рецензии