Під ногами залежалий
сніг старий - для часу мари,
сині бані нагорі.
Чуєш дзвін - весна постала,
пломінь сонця золотавий
вимикає ліхтарі.
Зустрічатись на стежині -
і донині і віднині -
із людиною людині,
доки плай не заросте.
Колихатися безсилі
мазунці на небосхилі.
Лиш зійдуться половини -
вмить покотиться кільце.
Дзень-дзень-дзень - лунають дзвони.
Квітнуть маківки червоним.
Квіт і зійде і впаде,
наче зорі у затони,
де русалки до полону
спокушають де-не-де.
світлина: Джон Вільям Уотерхаус
Німфи знаходять голову Орфея. Ескіз. 1900.
про русалчини затони Нiмфи...
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124082904559
Свидетельство о публикации №124082904559
Рецензии