Як приємно весною впасти
У нескошену ранкову траву.
Щоб ввібрати той запах мені,
Що іде від Матінки- Землі.
Щоб умитися ранковою росою,
Що світиться мов зірки вночі.
І відчути прохолоду весною ,
Щоб бути завжди моя земле з тобою.
Скільки тепла і добра віддаєш ти.
Ти наша Матінка- Земля.
Коли я очі рукою закриваю
То все одно тебе я бачу із даля.
І скільки б не говорили про чужі землі
Та все ж своя найрідніша нам.
Бо на ній зростали ми і тому
Вона завжди буде для нас рідним домом.
21.08.2024
Як приемно весною впасти в траву
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2024
Свидетельство о публикации №124082902608
Свидетельство о публикации №124082902608
Рецензии