Келих серпнем вже повен по вiнця

Келих серпнем вже повен по вінця.
Вже змарніли у літечка крильця.
Пелюстки вже напилися сонця,
Фарби жовтої в них додалося.

Листя, трави зібрали всі соки.
І стихають опівночи кроки
Спеки, жару - іде прохолода,
Бо втомились і ми, і природа.

Осінь виправить вереснем настрій.
Ми все зможемо, все нам удасться.
Буде жовтень, і грудень, і квітень,
А кохання не в'яне, а квітне,

Незважаючи, літо чи осінь,
І лякати зимою нас досить...


Рецензии