В рш про сус да

Заозером зустрілися з сусідом
від того часу вже роки спливли,
хоч він,як я вже має статус діда,
та ми завжди з ним в злагоді жили.

Людина,мов сталева,щира воля,
живе від батьківської хати через двір,
це-мій сусід колишній,Рудик Толя,
якого поважаю до цих пір.

З ним випили міцного самогону,
думками по дитинству вдвох пройшлись,
згадали нашу юність безкоштовну,
яка вже не повернеться колись.

Батьків згадали,школу на холоші,
і ті роки,що вже не повернеш,
які не купиш ні за які гроші
і друзів всіх із ним згадали теж.

Коли стояло сонце в високості
побачив у дворі сусіда льох,
зайшли до Калапошихи у гості,
на цвинтар потім ми пішли удвох.

Я в нього залишився ночувати,
згадала все і всіх моя душа,
коли себе став краще почувати,
то вранці написав цього вірша.

Ніхто із нас не може знати долі,
хоч за заозером болить моя душа,
сусідові я,Рудикові Толі,
сьогодні присвятив цього вірша.

16 серпня 2024
О.Чубенко - Карпусь