Вони виринають із виру предтечі,
мов кужелі мови від ножиць стрижая.
Вони не залежать від напряму течій,
і самі дорогу думкам визначають.
Вони є підніжжям і клятви і зречень,
клейнодів мовчання, дурні талалая,
і вмить розцвітають кульбабами речень,
і також миттєво на пласі вщухають.
Слова приголублять і знівечать душу,
і стануть прокляттям із вуст Саломеї.
Триматися слова я хочу і мушу,
до пила надії, до ватри недеї.
про слова слова слова
© Copyright: Цветков Александр, 2024
Свидетельство о публикации №124082600367
Свидетельство о публикации №124082600367
Рецензии