На скелях в Товтрах
На скелях в Товтрах, де Подільський рай,
Небес блакить тернових ягід смакував
З чагарника життя. Й шипам його лишав
Росу багряну Роду, що зростив цей Край
І час не стер. Він – вічність долі, як Дністер,
Що зорі величчю трима та обіймає гори.
Там в чарах цнот краса здійма в простори
Дух предків й спів волхвів. Він не помер –
Слов’ян прадавніх спадок сивий, їх країни,
Де є гаї богів і світ їм милий. Де мед-зілля
І рута квітнуть у тиші. На тій землі. Поділля –
Краса і цвіт душі, перлина оберегу України.
Павло Гай-Нижник
24 серпня 2024 р.
Свидетельство о публикации №124082601381