Пишу листа до мами

Як тихо....пишу листа до мами,
І без пояснень хочу поділитись.
І розказати яка на серці рана,
Лише тобі я можу так відкритись.

Прошепочу тобі: "Мені так важко"
Це не фізичний біль, це біль душі.
І це далеко мамо вже не казка,
Найважчі наступили в житті дні.

Так тихо тут лише  птахи співають,
І твоя посмішка так зігріває душу.
Лише моя душа мамо страдає,
Я розумію, що бути сильною я мушу.

А  що поробиш, коли слабкою стала,
Зневірилась і в грудях так пече.
Коли на серці всі струни обірвала,
І спокою вона вже мабуть не знайде.

Тихо..як тихо..а я думками лину,
В найкраще в світі наше то життя.
Під мирним небом сміялись без упину,
Тепер все більше плаче майбуття.

Що нас чекає..за себе я спокійна,
Ось за дітей вся душенька болить.
Але бувать дні коли стаю безсильна,
Ховаю біль та рана все кровить.

Як гарно мамо солов'ї співають,
І небо крається ніжно голубе.
І до землі промінчики торкаються,
Ой Мамо! Мамо! Коли ж цей біль мине!!!