Я ховаю в рукаві сердечний біль.
Там самобранка з павутиння в голові,
я зацілую тебе, любий тільки ти
кради мене від марних божевіль.
На простирадлі поля зараз залишаю
таємний в міру срібний оберіг.
Я таю, і тихенько позихаю
у твоїх ніг, коханий, у твоїх…
Хто знає, як собі сама брешу?
Які в очах моїх наразі барви,
чи мучусь я, чи то я так живу?
У твоєму рукаві, коханий, мальви.
загиблий солдат
© Copyright: Лира Бэйн, 2024
Свидетельство о публикации №124082500442
Свидетельство о публикации №124082500442
Рецензии