Психотерапия
- В мене болить хребет. Все тіло взагалі болить, наче мене відшмагали дрючком...
- В тебе давно був секс?
- Був якось, але не такий, як хотілось би...
- А який хотілось би?? Про що він?
- ...... Це..... про зависнути. Зависнути і ліниво трахатись цілий день. Ходити по дому голими, збуджуватися і втрачати низку подій у цьому йобнутому Всесвіті. У такому собі безпросвітному кумарі з перервами на повітряні тривоги....
Неспішно, з ледве привідкритими очима, колихатись на підлозі в коридорі під вій сирени. Під котячим пильним спостереженням. Трохи моторошно. Член завмирає і випадає з піхви. Але нічого, я б з цим впоралась. Полежав би в мене на животі скільки треба. Я вмію тихенько рухати м'язами живота. Допоки цей сендвіч зі вчорашньою котлетою не перетвориться на хотдог зі свіженькою мисливською ковбаскою і майонезом. Люблю злизувати майонез. Ліниво причмокуючи. Ключове слово "ліниво". Я люблю лінивий, домашній секс. Я домашня дівчина. Але зараз я не вдома....Дім залишився там, у минулому...
(Зітхає і зависає. Зависаємо разом...)
- А, добре. Про що це я? Фантазуємо далі...
Я б обіймала цього придурка ногами за тулуб. В мене міцні ноги. Знаєш, мені іноді хочеться захопити ними його шию, і придушити.
- Чому?
- Так, від злості. Бо його не має зі мною. Я не знаю де він. Може на війні...Хай виживе, довбень. Мені його ще треба відтрахати як слід.
Ми будемо періодично засинати. Прокидатися і знову кохатись, наче у якомусь трансі, як два шизика, що випали з реальності.
- Хочеться випасти з реальності?
- Так, так, це моя основна сексуальна фантазія. Мені все життя хотілось випасти з цієї бісової реальності...Я просто не знала, що попереду буде ще гірше...Це як сподіватись на вдалий секс, але отримувати кожного разу ще гіршу його версію...Як тепер повернутись??
- Давай спробуємо. Коли в тебе був той самий лінивий секс?
- Я не пам'ятаю коли це було останній раз. Чи взагалі було. Перший мій чоловік був прекрасний. Його можна було розбудити серед ночі, трохи полоскотавши яєчка. Притиснути до члена свою дупцю. Злегка поворушитись і відчути все, що народжує темрява через вологі дотики, тримтіння і губи, захоплені зубами, бодай не розбудити пронизливим криком навколішній світ.
А потім ми народили дітей і привіт. Яка ще кумарна єбля? Підгузки затьмарили краєвид сексуального життя на довгі надцять років...А потім щось інше. Аж до самого розлучення.
- А що було після?
А після...Потім життя понеслось як у довбаному прискореному кіні. "Кіні"...є таке українське слово? Смішно. Кіні, кінь, кіньчити...Господи, я б хотіла кінчати і не зупинятись...
- Не зупиняйся...
- Я намагаюсь. Але весь час щось заважає. Я не можу затягнути в свою гру жодного розслабленого йолопа.
Я намагалася якось заловити одного вільного, наче необтяженого відповідальністю роздовбая. Так він був як те звірятко, що закрите в клітку. Притрушений, наляканий і смиканий. Кричав: "випусти мене, мені треба додому, там діти...". І нічого, що дітям вже давно горілку без паспорта продають...
Ой, йдіть нахуй кролики перелякані. Хоча ні, нащо вам туди... Сама краще піду...
Господи. Проста ж фантазія людська. Лінивий секс, без зайвої уваги до "стоїть/нестоїть"...
- Може ти сама дуже напружена?.
- Мабуть. Я напружуюсь, коли не можу осягнути прості речі...Або прості речі не можуть осягнути мене...
Був ще один, наче лом проковтнув. Дерев'яний, червоний, дихнути боїться, не то щоб перднути...Кумара з ним не вийшло.
- Ти злишся??
- Так, боожеее, якого ж біса??!....Половина життя пройшла... Виходить, що моя основна сексуальна фантазія про лінивий секс, не втілена й на чверть?? Можна ж було хоч раз на місяць покумаритись? Боже, куди ти дивишся? Та хай навіть рідше! Раз на півтора...
"Не-на-пру-жу-ва-ти-ся" - це ж так просто! Ходиш - хуєм водиш... Ну, і сусід навпроти нехай би підглядав. Всім би було добре. Господи, який же ти жлоб.
- Ти думаєш ненапружуватись легко?
- Так, я розумію...хрін там. Особливо зараз...
А ще був один, каже "давай відірвемося наповну, знімемо стрес, є один гарний спосіб - груповий секс..."
- І що ти йому відповіла?
- Це, якраз, я тоді свою внутрішню німфоманку витягла на світ божий і вирішила вигуляти. І отаке от прибилось. Хай бог милує. Не треба мені груповухи! Мені потрібен один нудний, домашній трахомарафонець! Невже не ясно? Боже, ти тупий...
Я все життя мрію про лінивий секс. Удвох! Ми б швиденько, крізь сон, трахались. Іноді ввечері, іноді вранці. Швиденько, в сенсі не дуже довго в цілому, бо на роботу... Це не про ритм... Спочатку повільно, а потім трохи швидше, набираючи темп... Так би жили і не тужили. Збудували б дачу. І там би теж трахались на терасі. В лісі. Я б стогнала на все дачне селище. Ведмеді б охуївали...
І хоча б раз на місяць - цілодобово. До кумару. До випадіння з довбаної реальності. І до сраки нам було б все...ДОСРАКИ ..гарно звучить...люблю, коли до сраки...в усіх сенсах...
- Слухай, а чого не вистачило для втілення??
- Не знаю...мабуть чоловіка з сильними руками. І кохання. Бо тільки через кохання сильні чоловічі руки стають ніжними...І тоді починається лінивий секс.
А все інше до сраки ....
Свидетельство о публикации №124082501348