Турботи

Знов переходить осінь у похмурий вірш.
І я не знаю, де мої роки. Яка їх вартість?
Де ті, що пішли? І залишилось скільки їх?
Чом наша зрілість переходить в старість?

Чом наступають спека й холоди? Збагнув чи ні?
Ми в епіцентрі власного життя й роботи?
Чом переходить осінь у похмурий вірш?
Турботи - лиш турботи!?

- «ДАЛЕКЕ ВІДЛУННЯ МАЙБУТНЬОГО»             


Рецензии