про небо захмарене не голубе

Привід вбитого короля Гамлету:
- Коли ти батька хочь колись любив -
помстися за його мерзенне вбивство !
Прощай і пам'ятай про мене...

В ніч, що без місяця, жодної тіні.
Так незбагненно, хоч оком світи.
Час причащатися на равеліні
і шикувати примари в чоти.
Месник покревний мій, невідворотньо
помста за зречення кличе тебе.
Що не відплачене, то неістотне,
Небо захмарене не голубе.
Смерть зараховує без стажування
в свій безіменний поштивий ескорт.
Путь до покути така чужодальня,
як нескінченність покорних когорт.
Тінь від примари, кому ти помстила,
Спрагу сирітства вгасила сповна ?
Вічно блукатиме в латах на стінах
двічі відспівана  двічі вдова.


Рецензии