В той рік у стані людожера
палали вогнища з книжок.
Й несли згвалтовані папери
для племені ганьби урок.
Те плем*я тупо-страусине
ховало голови в грунти
і радо відправляло сина
на смерть із вигуком: іди!!!
Синів зарили там без жалю
всіх без труни в чужий пісок
і попадали не до раю
кожен у свій короткий строк.
Від племені не відлипа
людська зневага та ганьба.
Людожери
© Copyright: Николай Супличенко, 2024
Свидетельство о публикации №124082103979
Свидетельство о публикации №124082103979
Рецензии