Я зустріну осінь, посміхнусь їй ніжно ...
Зав’яжу їй шарфа, парасольку дам.
Заварю їй кави, буде мені втішно,
Буду розважати я оту мадам.
Я сплету намисто та вінок яскравий...
Вишиванку гарну, дівчинці своїй.
Горобиною чорною пригощу рудаву,
Українську пісню заспіваю їй!
Тож нехай приходить, ясноока панна...
Застила дороги срібною росою.
Вона діло знає, робить філігранно...
Все навколо вбралося ніжною красою!
Я зустріну осінь, наче рідну сестру!
Хай дощі танцюють по моїй струні.
Тож нехай лікує та шепоче вітру
За мої духмяні, сонячні рядки …
Панночка осiнь
© Copyright: Кударенко Елена, 2024
Свидетельство о публикации №124082103643
Свидетельство о публикации №124082103643
Рецензии