Нехай

Нехай холодний світ штовхає в спину…
Нехай далеко… втомлений… один…
Нехай не відчуваю сну як плину
на третій подарованих годин…

Нехай кричу за ґратами роботи…
Нехай торкаюсь пекла через раз…
Нехай навколо образи скорботи
мій всесвіт перетворюють на час…

Нехай гримить озброєнеє людство…
Нехай палають чорнії серця…
Нехай адепти смертного паскудства
ніяк не взнають власного кінця…

Нехай життя дарунками не тішить…
Нехай вкривають радощі сніги…
Нехай за задзеркаллям злої тиші
не видно семифарбної дуги…

Та де б не був я, ти зі мною поруч
в бажанні жити всупереч чортам
і небажанні йти постійно вгору
по війнами розведеним мостам…


Рецензии